гехнути
ГЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ге́хкати, ге́хати.
Прибивав він картину І, здається, як слід, А гвіздок через стіну, «Гехнув» люстро в сусід (Бичко, Вогнище, 1959, 260).
Словник української мови (СУМ-11)ГЕ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ге́хкати, ге́хати.
Прибивав він картину І, здається, як слід, А гвіздок через стіну, «Гехнув» люстро в сусід (Бичко, Вогнище, 1959, 260).
Словник української мови (СУМ-11)