Словник української мови в 11 томах

гигнути

ГИ́ГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти.

— Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 53).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гигнути — див. вмирати; зникати  Словник синонімів Вусика