гигнути
ГИ́ГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти.
— Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)ГИ́ГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти.
— Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)