гигнути

ГИ́ГНУТИ, ну, неш, док., вульг. Загинути, вмерти.

— Пан Купа, мало не гигнувши з перестраху й ледве встоявши на ногах, хутко прикрив пухкою долонею свою лисину (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me