1. Словник української мови в 11 томах

гиготати

ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.

1. Те саме, що іржа́ти 1.

— Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. — А він до неї і гиготить: — Ти,— каже,— дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (Укр.. казки, легенди.., 1957, 171).

2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати.

Карпо зареготався.— Бач, як гигоче… — почав клясти чоловік (Мирний, І, 1954, 274);

— Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (Кучер, Прощай.., 1957, 411).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гиготати — гигота́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гиготати — ГИГОТІТИ іржати; П. сміятися, реготати, жм. гигикати. Словник синонімів Караванського
  3. гиготати — -очу, -очеш і гиготіти, -очу, -отиш, недок., розм. 1》 Те саме, що іржати 1). 2》 перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гиготати — ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. Те саме, що іржа́ти 1. – Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. Словник української мови у 20 томах
  5. гиготати — див. кричати; сміятися Словник синонімів Вусика
  6. гиготати — ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ) (видавати специфічні звуки — про коня), ГИГОТА́ТИ (ГИГОТІ́ТИ) розм. Коні сердито іржуть (М. Коцюбинський); Зрідка зривалися постріли і ржали десь коні (Г. Епік); Коняка гигоче, як їй дають овес (Словник... Словник синонімів української мови