гиготати
ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм.
1. Те саме, що іржа́ти 1.
– Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. – А він до неї і гиготить: – Ти, – каже, – дивись, де перша крапля крові упаде, та візьми ту краплю і закопай в саду (з казки).
2. перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати.
Карпо зареготався. – Бач, як гигоче... – почав клясти чоловік (Панас Мирний);
– Але ж куди мені тепер дітися?.. Домаха вигонить, сусіди гиготять, наче ті жеребці (В. Кучер);
Гигоче не лише наша обслуга, а майже всі, хто сидить у кузові, навіть командир взводу Івченко, котрий взагалі рідко сміється (Є. Доломан);
Я гигочу. Віка переводить мрійливий погляд на Геннадійовича і каже (про мене): – Не звертайте уваги. Він такий дурний! (Л. Дереш).
Значення в інших словниках
- гиготати — гигота́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гиготати — ГИГОТІТИ іржати; П. сміятися, реготати, жм. гигикати. Словник синонімів Караванського
- гиготати — -очу, -очеш і гиготіти, -очу, -отиш, недок., розм. 1》 Те саме, що іржати 1). 2》 перен. Голосно і нестримно сміятися; реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гиготати — див. кричати; сміятися Словник синонімів Вусика
- гиготати — ІРЖА́ТИ (РЖА́ТИ) (видавати специфічні звуки — про коня), ГИГОТА́ТИ (ГИГОТІ́ТИ) розм. Коні сердито іржуть (М. Коцюбинський); Зрідка зривалися постріли і ржали десь коні (Г. Епік); Коняка гигоче, як їй дають овес (Словник... Словник синонімів української мови
- гиготати — ГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. 1. Те саме, що іржа́ти 1. — Коню мій любий, коню хороший, який ти прекрасний, та будуть тебе різати. Словник української мови в 11 томах