гладжений

ГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до гла́дити.

Прикрашали їх [горщики] гладженням.. Після обпалу гладжені місця починали блищати (Нар. тв. та етн., 2, 1966, 61).

Значення в інших словниках

1. гладжений — гла́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. гладжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до гладити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гладжений — ГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до гла́дити. Прикрашали горщики гладженням. Після обпалу ретельно гладжені місця починали блищати (з наук. літ.); В темному піджаку, таких же штанях, у гладженій сорочці й новому картузі стояв Андрій (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
4. гладжений — див. рівний  Словник синонімів Вусика