гладжений
ГЛА́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до гла́дити.
Прикрашали горщики гладженням. Після обпалу ретельно гладжені місця починали блищати (з наук. літ.);
В темному піджаку, таких же штанях, у гладженій сорочці й новому картузі стояв Андрій (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)