глейкуватий
ГЛЕЙКУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, шо глеюва́тий.
Ми з Владеком повинні були тачками відвозити до яру залізний брухт по вузеньких дошках, прокладених в заболоченій глейкуватій землі (Мур., Бук. повість, 1959, 78).
Словник української мови (СУМ-11)