Словник української мови в 11 томах

гліцинія

ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами.

Гліцинії і всякі цвітучі [квітучі] ліани оплітають стіни (Коцюб., III, 1956, 333);

Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (Панч, Ерік.., 1950, 38).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гліцинія — гліци́нія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гліцинія — -ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гліцинія — ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж. Південна декоративна витка рослина родини бобових з духмяними перев. ліловими квітками, зібраними у великі суцвіття; вістерія. Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають стіни (М. Коцюбинський); Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. гліцинія — гліци́нія (від грец. γλυκύς – солодкий) велика дерев’яниста ліана родини бобових. Поширена в Східній Азії. Культивують як декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. гліцинія — Дерев'яниста витка рослина родини бобових, поширена в Пн. Америці та Сх. Азії; листки непарноперисті, квітки білі, сині або бузкові, зібрані в пишні китиці; декоративна рослина.  Універсальний словник-енциклопедія