гліцинія

ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж.

Південна декоративна витка рослина родини бобових з духмяними перев. ліловими квітками, зібраними у великі суцвіття; вістерія.

Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають стіни (М. Коцюбинський);

Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (П. Панч);

Султан зупинився в затінку гліциній (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гліцинія — гліци́нія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гліцинія — -ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гліцинія — гліци́нія (від грец. γλυκύς – солодкий) велика дерев’яниста ліана родини бобових. Поширена в Східній Азії. Культивують як декоративну рослину.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гліцинія — Дерев'яниста витка рослина родини бобових, поширена в Пн. Америці та Сх. Азії; листки непарноперисті, квітки білі, сині або бузкові, зібрані в пишні китиці; декоративна рослина.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гліцинія — ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами. Гліцинії і всякі цвітучі [квітучі] ліани оплітають стіни (Коцюб., III, 1956, 333); Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (Панч, Ерік.., 1950, 38).  Словник української мови в 11 томах