гліцинія
ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж.
Південна декоративна витка рослина родини бобових з духмяними перев. ліловими квітками, зібраними у великі суцвіття; вістерія.
Гліцинії і всякі цвітучі ліани оплітають стіни (М. Коцюбинський);
Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (П. Панч);
Султан зупинився в затінку гліциній (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гліцинія — гліци́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гліцинія — -ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гліцинія — гліци́нія (від грец. γλυκύς – солодкий) велика дерев’яниста ліана родини бобових. Поширена в Східній Азії. Культивують як декоративну рослину. Словник іншомовних слів Мельничука
- гліцинія — Дерев'яниста витка рослина родини бобових, поширена в Пн. Америці та Сх. Азії; листки непарноперисті, квітки білі, сині або бузкові, зібрані в пишні китиці; декоративна рослина. Універсальний словник-енциклопедія
- гліцинія — ГЛІЦИ́НІЯ, ї, ж. Південна декоративна витка рослина з пахучими фіалковими квітами. Гліцинії і всякі цвітучі [квітучі] ліани оплітають стіни (Коцюб., III, 1956, 333); Через загорожі звисали фіалкові гліцинії (Панч, Ерік.., 1950, 38). Словник української мови в 11 томах