гнилозубий

ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е. З гнилими зубами.

— Ідіть лишень до нас, — мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Мирний, III, 1954, 91);

— То це ти… ти, Кашубо, язика мені втнеш? — повернувся до нього усім тулубом Вовк.— Ти, щеня гнилозубе? (Мур., Бук. повість, 1959, 239).

Значення в інших словниках

1. гнилозубий — гнилозу́бий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гнилозубий — -а, -е. З гнилими зубами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнилозубий — ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е, розм. Який має гнилі зуби. – Ідіть лишень до нас, – мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Панас Мирний); – То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? – повернувся до нього усім тулубом Вовк. – Ти, щеня гнилозубе? (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
4. гнилозубий — Гнилозубий, -а, -е Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66.  Словник української мови Грінченка