гнилозубий
ГНИЛОЗУ́БИЙ, а, е, розм.
Який має гнилі зуби.
– Ідіть лишень до нас, – мовила огрядна молодиця, гнилозубого чоловіка жінка (Панас Мирний);
– То це ти... ти, Кашубо, язика мені втнеш? – повернувся до нього усім тулубом Вовк. – Ти, щеня гнилозубе? (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)