гнилуватий
ГНИЛУВА́ТИЙ, а, е. Трохи гнилий.
Тараня була дуже давня, лежала, трухла й гнилувата (Н.-Лев., II, 1956, 210);
Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (Собко, Кавказ, 1946, 110).
Словник української мови (СУМ-11)