гнилуватий
ГНИЛУВА́ТИЙ, а, е.
Трохи гнилий.
Тараня була дуже давня, лежала, трухла й гнилувата (І. Нечуй-Левицький);
Ніч стала чорнильно-темною, запахи свіжого снігу, морожених трав, гнилуватого моху стали особливо відчутними (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)