гниль

ГНИЛЬ, і, ж.

1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям.

Відчувати фарби життя – головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Ю. Яновський);

Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Н. Кобринська);

Бабця видлубувала картоплини, гниль відкидала до межі, дріб'язок на ряднину (Є. Пашковський);

* Образно. Невже у вас припало серце гниллю І не вража сльоза бідот людських? (М. Старицький).

2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне.

Хоч вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (І. Франко);

Відчував [батько], якщо не знав по-науковому, гниль нашого виховання і всю мерзоту моральної непідготованості до війни (О. Довженко).

3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів.

У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (з наук. літ.);

Суха гниль сильно уражує бульби картоплі переважно в другу половину зимового зберігання (з наук. літ.);

Шийкова гниль – найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гниль — гниль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гниль — зб., пріль, прілина; (гнила рослина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнилість, гнилість; гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля.  Словник синонімів Караванського
3. гниль — -і, ж. 1》 Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. 2》 перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. 3》 Загальна назва хвороб рослин, спричинених деякими видами бактерій або грибів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гниль — Гнилизна, гнилятина, гниляччя, гнилля, порохня, порохно, порохнина, порохонь, трухляк, трухло, трухлина, трухлявина, трухлятина, див. труха  Словник чужослів Павло Штепа
5. гниль — див. вонь; гнилий; залишок  Словник синонімів Вусика
6. гниль — Хвороба рослини, викликана бактеріями або грибами; розрізняють за забарвленням уражених частин (брунатна і біла), за ступенем зволоження та за місцем розташування.  Універсальний словник-енциклопедія
7. гниль — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П.  Словник синонімів української мови
8. гниль — ГНИЛЬ, і, ж. 1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Кобр., Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне.  Словник української мови в 11 томах
9. гниль — Гниль, -лі ж. Гниль. К. Іов. 55.  Словник української мови Грінченка