гниль
ГНИЛЬ, і, ж.
1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям.
Відчувати фарби життя – головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Ю. Яновський);
Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Н. Кобринська);
Бабця видлубувала картоплини, гниль відкидала до межі, дріб'язок на ряднину (Є. Пашковський);
* Образно. Невже у вас припало серце гниллю І не вража сльоза бідот людських? (М. Старицький).
2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне.
Хоч вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (І. Франко);
Відчував [батько], якщо не знав по-науковому, гниль нашого виховання і всю мерзоту моральної непідготованості до війни (О. Довженко).
3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів.
У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (з наук. літ.);
Суха гниль сильно уражує бульби картоплі переважно в другу половину зимового зберігання (з наук. літ.);
Шийкова гниль – найбільш шкідлива грибкова хвороба в період зберігання цибулі (із журн.).
Значення в інших словниках
- гниль — гниль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гниль — зб., пріль, прілина; (гнила рослина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнилість, гнилість; гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля. Словник синонімів Караванського
- гниль — -і, ж. 1》 Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. 2》 перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. 3》 Загальна назва хвороб рослин, спричинених деякими видами бактерій або грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гниль — Гнилизна, гнилятина, гниляччя, гнилля, порохня, порохно, порохнина, порохонь, трухляк, трухло, трухлина, трухлявина, трухлятина, див. труха Словник чужослів Павло Штепа
- гниль — див. вонь; гнилий; залишок Словник синонімів Вусика
- гниль — Хвороба рослини, викликана бактеріями або грибами; розрізняють за забарвленням уражених частин (брунатна і біла), за ступенем зволоження та за місцем розташування. Універсальний словник-енциклопедія
- гниль — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник синонімів української мови
- гниль — ГНИЛЬ, і, ж. 1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Кобр., Вибр., 1954, 124); Відчувати фарби життя — головне. Словник української мови в 11 томах
- гниль — Гниль, -лі ж. Гниль. К. Іов. 55. Словник української мови Грінченка