гниль

ГНИЛЬ, і, ж.

1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям.

Повітря було важке, пересякле гниллю й тютюновим димом (Кобр., Вибр., 1954, 124);

Відчувати фарби життя — головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б’ють по очах, де туман і пахуча гниль (Ю. Янов., 1, 1958, 170);

*Образно. Невже у вас припало серце гниллю І не вража сльоза бідот людських? (Стар., Вибр., 1959, 13).

2. перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне.

Хоч вихований при княжнім дворі і зіпсований гниллю та підлотою, він усе-таки був рицар, вояк (Фр., VI, 1951, 49);

Гострим, гнівним словом вони [сатиричні пісні] викривали гниль і.. паразитичну суть царизму (Мист., 1, 1955, 25).

3. Загальна назва хвороб рослин, спричинюваних деякими видами бактерій або грибів.

У вологі роки коноплі часто уражує біла гниль (Техн. культ., 1956, 177);

Суха гниль сильно уражує бульби [картоплі] переважно в другу половину зимового зберігання (Картопля, 1957, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гниль — гниль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гниль — зб., пріль, прілина; (гнила рослина) гниляк, зб. гниляччя; (системи) прогнилість, гнилість; гнилятина, гнилизна, гнилеча, р. гнилля. Словник синонімів Караванського
  3. гниль — -і, ж. 1》 Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. 2》 перен. Що-небудь розтлінне, порочне, аморальне. 3》 Загальна назва хвороб рослин, спричинених деякими видами бактерій або грибів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гниль — Гнилизна, гнилятина, гниляччя, гнилля, порохня, порохно, порохнина, порохонь, трухляк, трухло, трухлина, трухлявина, трухлятина, див. труха Словник чужослів Павло Штепа
  5. гниль — ГНИЛЬ, і, ж. 1. Що-небудь розкладене, зруйноване гниттям. Відчувати фарби життя – головне. Щоб не було воно стежкою в темному лісі, де віти придорожні б'ють по очах, де туман і пахуча гниль (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. гниль — див. вонь; гнилий; залишок Словник синонімів Вусика
  7. гниль — Хвороба рослини, викликана бактеріями або грибами; розрізняють за забарвленням уражених частин (брунатна і біла), за ступенем зволоження та за місцем розташування. Універсальний словник-енциклопедія
  8. гниль — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник синонімів української мови
  9. гниль — Гниль, -лі ж. Гниль. К. Іов. 55. Словник української мови Грінченка