гнійок

ГНІЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гній 2.

— Я їх [писак] у мої сади, то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249);

— Як у вас із гнійком? Я хетів би купити візок-два,— влесливо заговорив Антон, боячись почути відмову (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13).

Значення в інших словниках

1. гнійок — гнійо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гнійок — -йка, ч. Зменш.-пестл. до гній 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнійок — ГНІЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гній 2. – Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон, боячись почути відмову (С.  Словник української мови у 20 томах