гнійок

ГНІЙО́К, йка́, ч.

Зменш.-пестл. до гній 2.

– Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон, боячись почути відмову (С. Чорнобривець);

Надворі пахне молодим осокорячим [осокоровим] листям, а з грядок тягне теплим гнiйком, торiшнiми бур'янами i мокрим попелом (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. гнійок — гнійо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гнійок — -йка, ч. Зменш.-пестл. до гній 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнійок — ГНІЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гній 2. — Я їх [писак] у мої сади, то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249); — Як у вас із гнійком?...  Словник української мови в 11 томах