1. Словник української мови у 20 томах

гнійок

ГНІЙО́К, йка́, ч.

Зменш.-пестл. до гній 2.

– Як у вас із гнійком? Я хотів би купити візок-два, – влесливо заговорив Антон, боячись почути відмову (С. Чорнобривець);

Надворі пахне молодим осокорячим [осокоровим] листям, а з грядок тягне теплим гнiйком, торiшнiми бур'янами i мокрим попелом (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнійок — гнійо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гнійок — -йка, ч. Зменш.-пестл. до гній 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнійок — ГНІЙО́К, йка́, ч. Зменш.-пестл. до гній 2. — Я їх [писак] у мої сади, то на конюшенний двір, то у вівчарню, щоб скрізь гнійок до купок змітали та гори насипали (Кв.-Осн., II, 1956, 249); — Як у вас із гнійком?... Словник української мови в 11 томах