гобеленний

ГОБЕЛЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до гобеле́н;

// Який виготовляє гобелени.

Нестор Гордійович вирішив провідати Олесю в гобеленній майстерні, де вона працювала (Вол., Озеро.., 1959, 76).

Значення в інших словниках

1. гобеленний — гобеле́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гобеленний — -а, -е. Прикм. до гобелен. || Який виготовляє гобелени.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гобеленний — ГОБЕЛЕ́ННИЙ, а, е. Прикм. до гобеле́н; який є гобеленом. Збережені килимові, гобеленні вироби XVIII ст. належать до унікальних пам'яток мистецтва українського народу (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах