гобелен
ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим з художньо витканою картиною, зображенням.
За проектом випускника Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва.. був виготовлений гобелен, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Матеріали з етногр.., 1956, 30);
*У порівн. Острів простелився на морі, як старий гобелен (Коцюб., 1, 1955, 296);
// Декоративна тканина.
Словник української мови (СУМ-11)