Орфографічний словник української мови

гобелен

гобеле́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гобелен — -а, ч. Килим із художньо витканою картиною, зображенням. || Декоративна тканина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гобелен — ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим із художньо витканою картиною, зображенням. Кістлявий ніс його [короля] різко вирізьблюється на тлі похмурих гобеленів (З. Тулуб); – Що ото таке? Лукина звела очі. – Рядно... заткане квітами і звірами .. Пан засміявся. – Молодець.  Словник української мови у 20 томах
  3. гобелен — гобеле́н (франц. gobelin) 1. Тканий килим-картина або декоративна художня тканина ручної роботи. 2. Шпалера, килим, декоративна тканина, виготовлена машинним способом. Від прізвища французького ремісника Ж. Гобелена.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гобелен — Декоративна тканина, шпалера, килим; назва походить від прізвища франц. родини ткачів і фарбувальників середини XVII ст.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. гобелен — ГОБЕЛЕ́Н, а, ч. Килим з художньо витканою картиною, зображенням. За проектом випускника Львівського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва.. був виготовлений гобелен, присвячений 300-річчю возз’єднання України з Росією (Матеріали з етногр.  Словник української мови в 11 томах
  6. гобелен — (фр.) Виконаний вручну художній килим французького походження із зображеннями, подібний шпалері. Вироблявся з сер. XVII ст. тільки на фабриці братів Гобелен у передмісті Парижа, звідсіля й назва.  Архітектура і монументальне мистецтво