головочка
ГОЛО́ВОЧКА, и, ж. Пестл. до голова́ 1.
Гей, в цісаря тяжка служба, А мала заплата: Не одному жовнірові Головочка стята (Нар. лірика, 1956, 132);
Де вже тобі там.. листи писати! Там хоч би головочка здорова була (Л. Укр., V, 1956, 390).
Словник української мови (СУМ-11)