голоснішати

ГОЛОСНІШАТИ, ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим.

Чутно гомін, котрий все голоснішає і виголошується в лемент (Марко Кропивницький, IV, 1959, 305);

Гуркіт моторів на шосе все голоснішав (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 311).

Значення в інших словниках

1. голоснішати — голосні́шати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. голоснішати — -ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голоснішати — ГОЛОСНІ́ШАТИ, ає, недок. Ставати голоснішим, гучнішим. Чутно гомін, котрий все голоснішає і виголошується в лемент (М. Кропивницький); Тонкий свист у вітах дерев голоснішав і ширився (Ю. Яновський); Гуркіт моторів на шосе все голоснішає (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
4. голоснішати — ГУЧНІ́ТИ (ставати дедалі гучнішим), ГУЧНІ́ШАТИ, ГОЛОСНІ́ШАТИ. Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті (Григорій Тютюнник); Зойки гучншали, ставали несамовитими...  Словник синонімів української мови
5. голоснішати — Голосні́шати, -шаю, -шаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)