Словник української мови в 11 томах

голошийка

ГОЛОШИ́ЙКА, и, ж. Порода курей, у яких шия не обростає пір’ям.

Серед різних порід курей особливе місце займають голошийки (Наука… З, 1960, 36);

— Дивися! І голошийка!.. Яка краса! — захоплено сплеснув руками парох і нахилився над ними [курчатами] (Чендей, Вітер.., 1958, 37).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. голошийка — голоши́йка іменник жіночого роду, істота курка  Орфографічний словник української мови
  2. голошийка — -и, ж. Порода курей, у яких шия не обростає пір'ям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голошийка — ГОЛОШИ́ЙКА, и, ж. Порода курей, у яких шия не обростає пір'ям. Мабуть, через цю тоненьку, але в'юнку шию, що на нiй раз у раз поверталась на всi боки її голова, Славiна скидалась на курку з породи голошийок (Б. Антоненко-Давидович); – Дивися! І голошийка!...  Словник української мови у 20 томах