Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
голошийка —
голоши́йка іменник жіночого роду, істота курка
Орфографічний словник української мови
голошийка —
ГОЛОШИ́ЙКА, и, ж. Порода курей, у яких шия не обростає пір'ям. Мабуть, через цю тоненьку, але в'юнку шию, що на нiй раз у раз поверталась на всi боки її голова, Славiна скидалась на курку з породи голошийок (Б. Антоненко-Давидович); – Дивися! І голошийка!...
Словник української мови у 20 томах
голошийка —
ГОЛОШИ́ЙКА, и, ж. Порода курей, у яких шия не обростає пір’ям. Серед різних порід курей особливе місце займають голошийки (Наука… З, 1960, 36); — Дивися! І голошийка!.. Яка краса! — захоплено сплеснув руками парох і нахилився над ними [курчатами] (Чендей, Вітер.., 1958, 37).
Словник української мови в 11 томах