голоштанець
ГОЛОШТА́НЕЦЬ, нця, ч,, зневажл. Те саме, що голошта́нник.
Сам [Сагайдачний] за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює. Сидить, горілкою частує, жартує, ніби й сам нетяга-голоштанець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 82).
Словник української мови (СУМ-11)