Словник української мови в 11 томах

голощік

ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь.

На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.);

— А славно обмерзли голощоком окопи (Стар., Облога.., 1961, 35).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. голощік — голощок, -щоку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. голощік — ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.); – А славно обмерзли голощоком окопи (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. голощік — див. череп  Словник синонімів Вусика
  4. голощік — Голощі́к, -що́ку, -що́кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)