голощік

ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал.

Крига, не покрита снігом; ожеледь.

На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.);

– А славно обмерзли голощоком окопи (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. голощік — голощок, -щоку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. голощік — див. череп  Словник синонімів Вусика
3. голощік — Голощі́к, -що́ку, -що́кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. голощік — ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.); — А славно обмерзли голощоком окопи (Стар., Облога.., 1961, 35).  Словник української мови в 11 томах