голощік
ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал.
Крига, не покрита снігом; ожеледь.
На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.);
– А славно обмерзли голощоком окопи (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голощік — голощок, -щоку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голощік — див. череп Словник синонімів Вусика
- голощік — Голощі́к, -що́ку, -що́кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голощік — ГОЛОЩІ́К, ГОЛОЩО́К, що́ку, ч., діал. Крига, не покрита снігом; ожеледь. На Дніпрі голощік: волами не проїдеш, хіба конячкою (Сл. Гр.); — А славно обмерзли голощоком окопи (Стар., Облога.., 1961, 35). Словник української мови в 11 томах