голощокий

ГОЛОЩО́КИЙ, а, е, розм.

Безбородий.

В усьому винний .. Вікілла, й найбільше – голощокий Хрисафій, євнух, вічний лис і холодний отруйник... (І. Білик);

* Образно. – Драстуйте [здрастуйте], Григоровичу! – це Марта. Голос її лунко котиться по голощокій, у зелених острівцях барвінку горі (В. Дрозд).