голубовод

ГОЛУБОВО́Д, а, ч. Той, хто розводить, тримає голубів; голубар.

Він [О. Вишня] боровся за те.., щоб усе більшало голубоводів (Рад. Укр.,28.1 1958, 3);

// Фахівець з голубівництва.

В комуну приїхав інструктор-голубовод (Донч., І, 1956, 54).

Значення в інших словниках

1. голубовод — голубово́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голубовод — -а, ч. Той, хто розводить, тримає голубів; голубар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голубовод — ГОЛУБОВО́Д, а, ч., заст. Те саме, що голубівни́к. Кость з малих років був завзятим голубоводом (О. Донченко); // Фахівець із голубівництва. Інструктор-голубовод.  Словник української мови у 20 томах