голубінь
ГОЛУБІ́НЬ, і, ж. Голубий колір, голубий відтінок чого-небудь.
В цілому дзеркалі [снігу] відбилася голубінь неба (Вільде, Повнол. діти, 1960, 391);
Голуба чиста вода… І поруч така ж прозора голубінь, але то вже не хвилі Дніпра, а розквітлий льон Смоленщини (Цюпа, Україна… 1960, 144).
Словник української мови (СУМ-11)