гольтіпа
ГОЛЬТІПА́, и́, ж. Збірн. до гольтіпа́ка 1; голота.
Іще там єсть до півдесятка [війська], Но дріб’язок і гольтіпа (Котл., І, 1952, 252).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛЬТІПА́, и́, ж. Збірн. до гольтіпа́ка 1; голота.
Іще там єсть до півдесятка [війська], Но дріб’язок і гольтіпа (Котл., І, 1952, 252).
Словник української мови (СУМ-11)