гольтіпацький
ГОЛЬТІПА́ЦЬКИЙ, а, е, зневажл. Прикм. до гольтіпа́ка;
// Власт. гольтіпаці.
[Василь:] Замість того, щоб усім, як братам, одностайно стати, ..вони [ватажки].. потурають хижій гольтіпацькій сваволі, грають на ній, як на тій струні (Мирний, V, 1955, 107).
Словник української мови (СУМ-11)