Словник української мови в 11 томах

голій

ГОЛІ́Й, я́, ч., заст., рідко. Те саме, що голя́р.

Онисько бачив, що не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (Мирний, IV, 1955, 34).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. голій — голі́й іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. голій — див. ГОЛЯР.  Словник синонімів Караванського
  3. голій — -я, ч., заст., рідко. Те саме, що голяр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. голій — ГОЛІ́Й, я́, ч., заст., рідко. Те саме, що голя́р. Онисько бачив, що не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  5. голій — ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Й заст., жарт., ФРИЗЕ́Р діал.; ГОЛЯ́Р заст., ГОЛІ́Й заст., КАУФЕ́Р (КУАФЕР) заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИК заст.  Словник синонімів української мови
  6. голій — Голій, -лія м. Брадобрей, цирюльникъ.  Словник української мови Грінченка