Словник української мови в 11 томах

гомілетика

ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., заст.

1. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді.

Глибоку відразу викликає в нього сама згадка про гомілетики, практики, догматики, дидактики та інші семінарські предмети, якими стільки років він повинен був сушити собі голову (Поезія.., 1956, 16).

2. Те саме, що рито́рика 2.

Не дайте блідому Гамлетику Сховати між фраз і між поз Двоязику його гомілетику, Його роздвоєнський психоз (Бажан, І, 1946, 194).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гомілетика — гоміле́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гомілетика — (гр. — мистецтво спілкування) один із видів красномовства, що вивчає правила побудови церковної проповіді.  Словник стилістичних термінів
  3. гомілетика — -и, ж., заст. 1》 Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. 2》 Те саме, що риторика 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гомілетика — ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., книжн. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. Церква завжди високо цінувала силу словесного впливу, тому й виникла ціла наука про мистецтво проповідування – гомілетика (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  5. гомілетика — Різновид усної та писемної творчості; казання (гомілії) й мистецтво їх складати, стилізувати та виголошувати.  Універсальний словник-енциклопедія