гомілетика

ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., книжн.

Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді.

Церква завжди високо цінувала силу словесного впливу, тому й виникла ціла наука про мистецтво проповідування – гомілетика (з наук.-попул. літ.);

Учні пасторського вишколу повинні вивчати насамперед катехитику й гомілетику, літургічну відправу, управління парафією (з рел.-церк. літ.);

Я мав у семінарії по цій гомілетиці трійку (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гомілетика — гоміле́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гомілетика — (гр. — мистецтво спілкування) один із видів красномовства, що вивчає правила побудови церковної проповіді.  Словник стилістичних термінів
3. гомілетика — -и, ж., заст. 1》 Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. 2》 Те саме, що риторика 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гомілетика — Різновид усної та писемної творчості; казання (гомілії) й мистецтво їх складати, стилізувати та виголошувати.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гомілетика — ГОМІЛЕ́ТИКА, и, ж., заст. 1. Частина риторики, що викладає правила побудови церковної проповіді. Глибоку відразу викликає в нього сама згадка про гомілетики, практики, догматики, дидактики та інші семінарські предмети...  Словник української мови в 11 томах