гонка

ГО́НКА, и, ж. Те саме, що гони́тва 1, 2.

Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Ле, Клен. лист, 1960, 251).

Го́нка озбро́єнь — посилена підготовка до війни (в імперіалістичних країнах).

У війні заінтересовані, про війну мріють капіталістичні монополії, які небачено розбагатіли на двох світових війнах, на сучасній гонці озброєнь (Маніф. миру, 1957, 28);

— Гонка атомних озброєнь — самогубство для Америки! (Рибак, Час.., 1960, 521).

Значення в інших словниках

1. гонка — го́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гонка — -и, ж. Те саме, що гонитва 1), 2). Гонка озброєнь — посилена підготовка до війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гонка — Гонитва  Словник чужослів Павло Штепа
4. гонка — ГО́НКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що гони́тва 1, 2. Через кілька годин скаженої гонки по лісових хащах і бездоріжжю авто спинили озброєні лісовики (Іван Ле). 2. перев. мн. Те саме, що перего́ни.  Словник української мови у 20 томах
5. гонка — ГОНИ́ТВА (біг, швидка їзда за втікачем і т. ін.), ПОГО́НЯ, ПЕРЕСЛІ́ДУВАННЯ, ГО́НКА. Довго тяглася гонитва, аж дикі нетрі та комиші сховали недобитків у своїй гущині (М. Коцюбинський); За ним стежили. Більше того: за ним була погоня (В.  Словник синонімів української мови