горбина
ГОРБИ́НА, и, ж., рідко. Те саме, що горб 1.
За кілька днів по приїзді пішла вона купатися десь аж біля лисої горбини (Юхвід, Оля, 1959, 19);
— Я, — говорить він, — був у діброві, Біля явора вгледів могилу.. Не могила, скажу вам, — горбина (Мал., І, 1956, 254).
Словник української мови (СУМ-11)