горельєф
ГОРЕЛЬЄ́Ф, а, ч. Скульптурний твір, в якому зображення виступає над площиною фону більше ніж на половину свого об’єму.
На будинку.. урочисто відкрито меморіальну дошку з горельєфом поета [М. Рильського] (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 30);
*У порівн. На горі за ставком завмерли химерні контури верхів дерева, мов на горельєфі група сонних людей (Вас., І, 1959, 270).
Словник української мови (СУМ-11)