горлечко

ГО́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́рло.

Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов’ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (Мал., Віщий голос, 1961, 95);

Нарешті напився [Денис], набрав у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави і хотів уже йти назад, як зненацька почув тихе подзвонювання велосипеда (Тют., Вир, 1960, 245).

Значення в інших словниках

1. горлечко — го́рлечко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. горлечко — -а, с. Зменш.-пестл. до горло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горлечко — ГО́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́рло. Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов'ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (А.  Словник української мови у 20 томах
4. горлечко — див. горло  Словник синонімів Вусика