1. Словник української мови в 11 томах

горлечко

ГО́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́рло.

Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов’ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (Мал., Віщий голос, 1961, 95);

Нарешті напився [Денис], набрав у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави і хотів уже йти назад, як зненацька почув тихе подзвонювання велосипеда (Тют., Вир, 1960, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлечко — го́рлечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горлечко — -а, с. Зменш.-пестл. до горло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлечко — ГО́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́рло. Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов'ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (А. Словник української мови у 20 томах
  4. горлечко — див. горло Словник синонімів Вусика