1. Словник української мови у 20 томах

горлечко

ГО́РЛЕЧКО, а, с.

Зменш.-пестл. до го́рло.

Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов'ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (А. Малишко);

Нарешті напився [Денис], набрав у пляшку води, заткнув горлечко пробкою із трави і хотів уже йти назад, як зненацька почув тихе подзвонювання велосипеда (Григорій Тютюнник);

Потім чичиркне [соловейко] – ніби горлечко прочищає... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлечко — го́рлечко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горлечко — -а, с. Зменш.-пестл. до горло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлечко — див. горло Словник синонімів Вусика
  4. горлечко — ГО́РЛЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до го́рло. Увечері, де канівські гаї, Співали голосисті солов’ї, Співали так, що серце розривали, Вже натрудивши горлечка свої (Мал. Словник української мови в 11 томах