1. Словник української мови у 20 томах

горлач

ГОРЛА́Ч, а́, ч., розм., рідко.

Те саме, що горла́нь.

Чи ті, що працюють, вічно .. мусять уступати на десятий план перед політичними горлачами, що в житті ніякої розумної статті не написали, а не то більшої праці? (І. Франко);

– Ану, тихо! – не стерпів батько. – Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлач — -а, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що горлань. 2》 орн. Зобастий голуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Горлач — Горла́ч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. горлач — див. глечик; крикливий Словник синонімів Вусика
  4. горлач — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  5. горлач — ГОРЛА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що горла́нь. — Ану, тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Юхвід, Оля, 1959, 300). Словник української мови в 11 томах
  6. горлач — Горлач, -ча м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9. Словник української мови Грінченка