горлач
КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм., ВЕРЕЩА́КА розм. (той, хто багато верещить). Над майданом, заглушаючи Антонових крикунів, уже розносилось жіноче лементування (О. Гончар); Троянець Теленор одважний.. Горлань, верлань, кулачник страшний! (І. Котляревський); Чи то можна заснути за тією зіпакою (Панас Мирний); — Цить, бісові діти! — гримнув він на весь голос... — Забули статут, чортові горлаї?! (З. Тулуб); Сотник і стрільці метнулися до горлопанів, які верхи їхали попереду довгого обозу (Н. Рибак); — Не треба Гречки! — загукали статечні господарі. — Нема згоди! — Баламута він! Горлодер! Проп'є! (Ю. Смолич); — Ану тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Л. Юхвід); Оцей мені гарикало остогид! (Словник Б. Грінченка).
Значення в інших словниках
- горлач — -а, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що горлань. 2》 орн. Зобастий голуб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горлач — ГОРЛА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що горла́нь. Чи ті, що працюють, вічно .. мусять уступати на десятий план перед політичними горлачами, що в житті ніякої розумної статті не написали, а не то більшої праці? (І. Франко); – Ану, тихо!... Словник української мови у 20 томах
- Горлач — Горла́ч прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- горлач — див. глечик; крикливий Словник синонімів Вусика
- горлач — ГОРЛА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що горла́нь. — Ану, тихо! — не стерпів батько. — Тихо, кажу вам! Горлачі! Чого розкричались? (Юхвід, Оля, 1959, 300). Словник української мови в 11 томах
- горлач — Горлач, -ча м. Птица: Columba gutturosa, зобастый голубь. Вх. Пч. ІІ. 9. Словник української мови Грінченка