горлодер
ГОРЛОДЕ́Р, а, ч., розм. Той, хто дуже кричить; крикун.
— Потім ми сповістили військо, що завтра буде сплачено гроші за минулі роки і походи. Це вмить заспокоїло найзавзятіших горлодерів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 227).
Словник української мови (СУМ-11)