горовитий
ГОРОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гори́стий.
— Більш на світі землі горовитої, ніж рівної (Коцюб., І, 1955, 123).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що гори́стий.
— Більш на світі землі горовитої, ніж рівної (Коцюб., І, 1955, 123).
Словник української мови (СУМ-11)